Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Безугла В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Гуніна Л. М. Вплив метаболітотропного препарату Кардонат на біоелектричну активність серця та артеріальний тиск кваліфікованих бігунів на середні дистанції в динаміці передзмагального мезоциклу [Електронний ресурс] / Л. М. Гуніна, В. В. Безугла, Р. В. Головащенко // Спортивна медицина. - 2012. - № 2. - С. 96-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smed_2012_2_16 | ||
| 2. | 
Безугла В. Пролапс мітрального клапана в спортивній медицині: оцінювання ризику ускладнень і критерії допуску спортсменів до тренувань [Електронний ресурс] / В. Безугла // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2012. - № 3. - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TMFVS_2012_3_17 | ||
| 3. | 
Безугла В. О. Перспективи залучення фінансових ресурсів в економіку України [Електронний ресурс] / В. О. Безугла, Л. П. Шаповал // Регіональна економіка. - 2008. - № 3. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2008_3_15 | ||
| 4. | 
Безугла В. В. Відмінності структурних перебудов міокарда за гострих та тривалих фізичних навантажень в експерименті [Електронний ресурс] / В. В. Безугла, К. В. Розова, Ю. Д. Вінничук // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 1. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_1_28 | ||
| 5. | 
Гуніна Л. М. Фармакологічні засоби на основі гамма-бутиробетаїну в спортивній медицині: вдале сполучення кардіопротекторної та ергогенної дії [Електронний ресурс] / Л. М. Гуніна, В. В. Безугла, Ю. Д. Вінничук // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2016. - Т. 16, Вип. 4(1). - С. 236-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2016_16_4(1)__52 | ||
| 6. | 
Гуніна Л. М. Механізми впливу препарату АТФ-лонг на працездатність тварин при експерименталь-ному моделюванні фізичних навантажень [Електронний ресурс] / Л. М. Гуніна, Ю. Д. Вінничук, О. В. Носач, В. В. Безугла, К. В. Розова // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 982–994. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_18 Проблема погіршення функціонального стану серцево-судинної системи за інтенсивних фізичних навантажень є однією з найважливіших проблем спортивної медицини, кардіології та фармакології. Саме негативні перебудови функціонального та структурного характеру, з одного боку, не надають змоги досягати більш високих спортивних результатів у зв'язку з відсутністю приросту аеробної фізичної працездатності, а, з другого можуть стати головною причиною раптової смерті спортсменів. Дуже значну роль у погіршенні стану міокарда за фізичних навантажень відіграє нестача макроергічних фосфатів. Тому пошук та оцінка механізмів впливу на фізичну працездатність кардіопротекторних засобів на основі головного макроерга - аденозинтрифосфата - має грунтуватися на дослідженні тих основних метаболічних показників, що беруть участь у процесах перенесення кисню, а саме, вираженості змін окисного гомеостазу на мембранному рівні в еритроцитах, зрушень pH та насиченості крові киснем тощо. В експериментальній роботі під час моделювання тривалих фізичних навантажень у щурів (біг на тредбані) показано позитивний вплив курсового застосування препарату АТФ-лонг на зміни вмісту одного з проміжних продуктів перекисного окиснення ліпідів - малонового діальдегіду та основного неферментативного антиоксиданту - відновленого глутатіону, а також на сатурацію кисню у венозній крові та її pH з одночасним з покращанням параметрів електрокардіограми та приростом фізичної працездатності тварин, що підтверджує опосередковану кардіопротекторну та ергогенну дію дослідженого препарату. Це не тільки створює підгрунтя для подальшого вивчення механізмів підтримки функціонального стану серця спортсменів під час тренувального процесу за допомогою АТФ-лонг, але й свідчить про доцільність застосування цього незабороненого у спорті фармакологічного засобу за інтенсивних фізичних навантажень. | ||
| 7. |
Клапчук В. В. Оцінка ефективності препарату кардонат при лікуванні кардіоміопатії, обумовленої хронічним фізичним перенапруженням у спортсменів [Електронний ресурс] / В. В. Клапчук, В. В. Безугла, Ю. Д. Вінничук // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2018. - Т. 6, № 4. - С. 396–408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2018_6_4_8 Забезпечення нормального функціонування серцево-судинної системи спортсменів за умов постійних фізичних навантажень є одним з основних завдань спортивної кардіології. Мета роботи - визначення ролі кардонату під час лікування кардіоміопатії, зумовленої хронічним фізичним перенапруженням (КМПХФП) у спортсменів. В дослідженні брали участь 48 атлетів - представників циклічних видів спорту - з встановленим діагнозом КМПХФП, яких було рандомізовано у 2 рівнозначні (n = 24 в кожній) групи - основну і контрольну. У спортсменів обох груп з моменту постановки діагнозу об'єм та інтенсивність тренувальних навантажень було знижено на 75 %. Учасники групи контролю приймали тільки засоби базисної терапії (панангін, тріовіт у терапевтичних дозах) й плацебо (капсулу з крохмалем). Спортсменам основної групи додатково до базисної терапії призначали препарат кардонат по одній капсулі тричі на добу протягом 4 тиж. Комплексне дослідження спортсменів до початку та по закінченні курсу лікування включало визначення антропометричних даних, збір анамнезу, фізикальне дослідження, проведення вимірів артеріального тиску (АТ), 12-канальну електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ) у стані відносного спокою, визначення загальної фізичної працездатності. Встановлено, що додавання кардонату до комплексної терапії спортсменів з КМПХФП протягом місяця, сприяло позитивним клініко-інструментальним змінам з боку діяльності серцево-судинної системи. Так, вірогідно зменшився відсоток спортсменів з проявами кардіалгій, астенічного синдрому, прискореним серцебиттям, систолічним шумом на верхівці серця. Згідно даних ЕКГ в динаміці лікування кардонатом спостерігалося поліпшення процесів реполяризації лівого шлуночка, зменшення числа випадків виявлення порушень ритму та відсотка спортсменів з прискоренним ритмом. За даними ЕхоКГ відмічено суттєве зворотне ремоделювання лівого шлуночка, регресію гіпертрофії міокарда та поліпшення діастолічної функції. На тлі прийому кардонату рівень фізичної працездатності достовірно підвищувався за даними тесту PWC | ||
| 8. | 
Безугла В. В. Вплив препарату кардонат на показники біохімічного та гормонального гомеостазу спортсменів з кардіоміопатією хронічного фізичного перенапруження [Електронний ресурс] / В. В. Безугла, Л. М. Гуніна, Ю. Д. Вінничук, В. В. Клапчук // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 2. - С. 148-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_2_10 Сучасний спорт вищих досягнень невід'ємно пов'язаний з постійними фізичними навантаженнями високої інтенсивності, що зрештою призводить до формування явищ дезадаптації і як наслідок - до порушень функціонування різних систем організму спортсменів. Мета дослідження - обгрунтувати доцільність призначення спортсменам з клініко-інструментальними ознаками кардіоміопатії хронічного фізичного перенапруження (КМПХФП) метаболічного препарату кардонат на основі оцінки його впливу на показники біохімічного й гормонального гомеостазу. В дослідженні брали участь 48 атлетів - представників циклічних видів спорту - з встановленим діагнозом КМПХФП, яких було рандомізовано у 2 рівнозначні (n = 24 в кожній) групи - основну і контрольну. У спортсменів обох груп з моменту постановки діагнозу об'єм та інтенсивність тренувальних навантажень було знижено на 75 %. Учасники групи контролю приймали тільки засоби базисної терапії (панангін, тріовіт у терапевтичних дозах) й плацебо (капсулу з крохмалем). Спортсменам основної групи додатково до базисної терапії призначали препарат кардонат по одній капсулі тричі на добу протягом 4 тиж. Комплексне лабораторне дослідження спортсменів до початку та по закінченні курсу лікування включало вивчення показників біохімічного та гормонального гомеостазу, а також прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Додавання кардонату до комплексної терапії спортсменів з КМПХФП протягом місяця, супроводжується позитивним впливом на структурні характеристики мембран еритроцитів атлетів, що відображається в поліпшенні стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Показано також, що прийом кардонату атлетами з проявами КМПХФП не супроводжується негативними змінами стандартних лабораторних біохімічних параметрів, що відображують функціональний стан різних органів і систем органів організму. Показники гормонального гомеостазу підтверджують факт покращання співвідношення анаболічних й катаболічних процесів в організмі спортсменів й зниження рівня стресу, внаслідок застосування препарату кардонат. Висновки: додаткове призначення кардонату до комплексної терапії є безпечним, доцільним, патогенетично обгрунтованим, зокрема для лікування гомеостатичних зрушень в організмі спортсменів з клініко-електрокардіографічними проявами КМПХФП.Сучасний спорт вищих досягнень невід'ємно пов'язаний з постійними фізичними навантаженнями високої інтенсивності, що зрештою призводить до формування явищ дезадаптації і як наслідок - до порушень функціонування різних систем організму спортсменів. Мета дослідження - обгрунтувати доцільність призначення спортсменам з клініко-інструментальними ознаками кардіоміопатії хронічного фізичного перенапруження (КМПХФП) метаболічного препарату кардонат на основі оцінки його впливу на показники біохімічного й гормонального гомеостазу. В дослідженні брали участь 48 атлетів - представників циклічних видів спорту - з встановленим діагнозом КМПХФП, яких було рандомізовано у 2 рівнозначні (n = 24 в кожній) групи - основну і контрольну. У спортсменів обох груп з моменту постановки діагнозу об'єм та інтенсивність тренувальних навантажень було знижено на 75 %. Учасники групи контролю приймали тільки засоби базисної терапії (панангін, тріовіт у терапевтичних дозах) й плацебо (капсулу з крохмалем). Спортсменам основної групи додатково до базисної терапії призначали препарат кардонат по одній капсулі тричі на добу протягом 4 тиж. Комплексне лабораторне дослідження спортсменів до початку та по закінченні курсу лікування включало вивчення показників біохімічного та гормонального гомеостазу, а також прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Додавання кардонату до комплексної терапії спортсменів з КМПХФП протягом місяця, супроводжується позитивним впливом на структурні характеристики мембран еритроцитів атлетів, що відображається в поліпшенні стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Показано також, що прийом кардонату атлетами з проявами КМПХФП не супроводжується негативними змінами стандартних лабораторних біохімічних параметрів, що відображують функціональний стан різних органів і систем органів організму. Показники гормонального гомеостазу підтверджують факт покращання співвідношення анаболічних й катаболічних процесів в організмі спортсменів й зниження рівня стресу, внаслідок застосування препарату кардонат. Висновки: додаткове призначення кардонату до комплексної терапії є безпечним, доцільним, патогенетично обгрунтованим, зокрема для лікування гомеостатичних зрушень в організмі спортсменів з клініко-електрокардіографічними проявами КМПХФП. | ||
| 9. |
Гуніна Л. Визначення механізмів впливу засобу на основі бурштинової кислоти на покращення стану еритроцитарної ланки транспорту кисню за аеробних фізичних навантажень [Електронний ресурс] / Л. Гуніна, Ю. Атаман, І. Бєленічев, Р. Головащенко, В. Войтенко, В. Безугла // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2022. - Т. 10, № 3. - С. 247-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2022_10_3_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |